Оберіть вашу громаду

Скасувати
+ ще 169 громад!

Про створення сучасного арт-простору у Краматорську

БЛАГОУСТРІЙ МІСТА ТА БУДІВНИЦТВО

Спостерігаючи за якісно позитивними змінами у Краматорську, бажаю щоб цей процес надалі міг тривати, здійснювалась відбудова та процвітання Донеччини. Особисто знаю, як скрутно себе почуває активна молодь Краматорська, не маючи змоги примкнути до культурних процесів України та світу у власному місті. Це добре помітно коли приїжджають до Краматорська сучасні українські письменники, музиканти, що змушені проводити зустрічі в не пристосованих для цього будівлях й кількість таких події зростає. Відвідавши багато міст України побачив, як сьогодні навіть невеликі міста ефективно організують культурні центри, що користуються попитом. Стає помітно, що Краматорськ відчуває потребу в такого класу культурному арт-просторі.

1. Арт-простір – як крок у сучасність.

Місто потребує у створенні принципово сучасного арт-простору, який стане центром культурних подій та заохочуватиме й надаватиме можливості активної молоді та креативним людям відкривши культурне життя країни та світу. Арт-простір має стати культурним центром, увібравши в собі функції галереї, лекторіуму, місця для проведення творчих вечорів та майданчика для музичних заходів.

2. Досвід у інших український містах.

Арт-простори є в багатьох обласних центрах і містах країни. Наприклад у порівняльному до Краматорська за кількістю мешканців і найменшому обласному центрі України – Ужгороді, існує IĽKO GALLERY (докладніше про арт-центр за посиланням http://ilko.ua). Який вдало співпрацює з українськими та іноземними митцями. В ньому проводяться виставки, відбуваються зустрічі письменників з читачами, виступають музичні артисти та колективи, читають лекції відомі діячі культури, бізнесу, тощо.

На сьогодні такого місця, що було б спроможним поєднувати всі вищезгадані функції Краматорськ не існує.

*Краматорськ – близько 160 тис. осіб, густота населення – 2011 осіб/км².
*Ужгород – близько 113 тис. осіб, густота населення – близько 1754 осіб/км².

3. Просвітницька та соціальна місія культурного простору.

З 2014 року у місті було виконано, тривають і набирають перспективи багато інфраструктурних проектів. З моменту розташування Донецької ОДА місто має перед собою нові потреби зокрема й потреби культурного центру регіону. Краматорськ налічує близько 160 тис. осіб, також місто знаходиться в місці компактного розташування населених пунктів північної частини донецької області і є центром Краматорської агломерації до складу якої входять сусідні Слов’янськ, Дружківка, Бахмут, Костянтинівка, Лиман й населення якої становить близько 700 тис. жителів. В порівнянні Ужгородська-Мукачівська агломерація налічує 468 тис. мешканців при меншій густоті населення та має успішно працюючий культурний центр в Ужгороді.

Краматорськ завжди мав потреби для культурного дозвілля активних діячів та мешканців міста, сьогодні ця потреба тільки зросла через переведення до Краматорська Донецького медичного університету і Донецької академії будівництва та архітектури з тимчасово окупованої території. Таким чином Краматорськ сьогодні налічує 4 ВНЗ, студентам яких місто просто немає що запропонувати для можливості самовираження і культурного збагачення, яке гостро потребує молоде покоління. Таким чином створення культурного простору має перед собою просвітницьку місію, завдяки якій надасть змогу підвищити культурний рівень мешканців, гостей міста, студентства.

4. Культурний центр = добра економіка.

Культурний центр — це не лише культурна місія та репутаційні переваги, а й напряму пов'язано з економічними перевагами, що потенційно здатні збільшити економічну привабливість міста. Поява арт-простору стане першим кроком до подолання низки соціальних та економічних проблем в індустріальному моно-місті, через перетворення його на користь в полі-місто, яке не буде абсолютно залежати від підприємств, почавши опановувати новий напрямок розвитку. Створення арт-простору допоможе збудувати культурний кластер у місті і створить культурний центр, який буде місцем притягання, що має позитивно сприяти умовам фінансового клімату в головному навколо арт-простору і в цілому для міста. Що надасть перспектив розвитку зокрема малому бізнесу Краматорська, в головному для поруч розташованих закладів. Поява сучасного арт-простору вплине й на ринок нерухомого майна – зробить землю та нерухомість навколо більш цінною. Тому мешканці міста й влада мають хотіти появи арт-простору.

5. Як побудувати арт-простір.

На сьогодні фактично Краматорськ має єдину сцену у БК машинобудівного заводу, на якій є можливим проведення театральних вистав та концертних виступів. Два зали малої вмістимості у БК «Будівельник» й БК ім. Бикова в старому місті, бібліотеку. Які є морально застарілими та не пристосованими до проведення культурних заходів інших формації. Для появи культурного центру можливо лише створити принципово новий простір, переважно побудувавши нову сучасну архітектурну будівлю, або глубоко реконструвавши вже наявне приміщення, яке повністю відповідатиме нормам сучасних арт-центрів. Можливо реорганізувати зонування у центральній частині міста, виділивши земельну ділянку під будівництво арт-простору на місці морально застарілого скверу Профсоюзів. Фізично та морально застаріла інфраструктура фонтану та навколишньої ділянки фонтану, яка неефективно використовує землю міста, на підтримку цього об'єкту місто не має грошей аби забезпечити цей простір для якісного дозвілля жителів та гостей міста. Пропоную реорганізувати сквер Профсоюзів, звівши на цій ділянці новий сучасний арт-центр з комфортним та сучасним сквером для відпочинку жителів та гостей міста. Який доповнить вигляд нової реконструйованої площі Миру, зробивши її вигляд та функцію як центральної точки міста та наповнить новим сенсом цю територію, зробивши її центром притягнення активної та креативної молоді.

Для цього потрібна якісна співпраця міської ради для заохочення про фінансування побудови арт-простору з коштів бюджету розвитку та відновлення Донеччини та/або меценатів, ЄБРР, джерела фінансування можуть бути залучені й завдяки щільної співпраці з всесвітніми фондами (Polska Pomoc, USAID, Європейського союзу, тощо) які можуть надати на це кошти за певних умов.
Автор:

Дата створення:

Станом на 27 травня петицію підписали 107 осіб з 250 необхідних.

Показати