Оберіть вашу громаду

Скасувати
+ ще 183 громади!

Декомунізувати недекомунізоване. Вшанувати українське: культуру та історію.

БЛАГОУСТРІЙ МІСТА ТА БУДІВНИЦТВО

У Лисичанську залишилося багато вулиць недекомунізованих та й просто безглуздих назв, а також є проблема відсутності назв вулиць які б шанували історію України - сучасну( наприклад революцію гідності 2014-року, та з часів утворення Києвсьвої Русі)

Чому перейменування важливо? По-перше - назви - це сенс життя - тому що мова існує як інструмент назв тих або інших предметів процесів і так далі. А також мова - це інструмент міркування. Якщо ми будемо називати речі не своїми іменами, або називати їх так що вони порушують загальнонаціональні цінності або зовсім не поважає власну історію та більш того шанує історію загарбників і інших асоціальних елементів або просто має застарілі догми і філософії які були визнани такими вже давно такі як фашизм або комунізм і не існують у світі зараз - тоді з'являється напруга у суспільстві - а також місто не може розвиватися нормально оскільки втрачає моральні орієнтири та поглинає в хаосі або у війні.

1) Багато недекомунізованих вулиць
Це наприклад - вулиця Карла Маркса. Це застаріла школа нежиттеєздатність якої ми всі бачили у виді нежиттеєздатності СРСР. Оскільки не існує чисто комуністичної країни у світі яка була б розвиненою - то мати таку вулицу - це відштовхати прогрес від себе.
Нічого не заважає перейменувати цю вулицю - на вулицю героїв Небесної Сотні.

2) Сховані недокомунізовані вулиці - така як Жовтнева. Давайте тоді переїменуємо інші вулиці у Липневу вулицу або Грудневу. Чому ми жовтень маємо жанувати більше ніж Листопад? Створимо тоді назви вулиц зі всіма місяцями року. Справедливо. Або назвати назвою більш суттевою та сучасною, яка мала б сенс у теперішньому житті s не забували про історію яка дійсно мала значення для нації та України.
Ті прихильники жовтневої революції перейменували вулицю, але істерія СРСР навколо цієї події була настільки велика - назв вулиць не вистачало, бо уся попередня історія з 988- 1700 років ігнорувалася а назв не було. Ось і придумивали Жовтнева та інші латентні назви.

3) Проблема з "Українською вулицєю" - що тут мається на увазі? Мною ця назва інтерпретується як - ми в іноземної державі та хочемо за для добросусідських відношень назвати вулицю на честь іншої держави.
Але ми знаходимось в Україні. Лисичанськ це Україна - і тут Абсолютно на міліард відсотків ВСІ ВУЛИЦИ УКРАЇНСЬКІ. А не тільки українська вулиця українська! Ця назва у катергорії - приклад абсолютно безглуздої назви.

4) Стоврити перелік вулиць які включають у себе події з історії - 988-1700 та 1991-2019 - це 71% історії - саме той період який був найбільш сприятливий для розвітку вільної України і на 100% більш важливий з точку зору утворення державності.

Інша проблема.
Пам'ятки та пам'ятники.

По-перше у м. Лисичанськ немає нормальних пам'ятників історії. Безглузді "зустрінемося на самолєті" або "біля танку.".
Це абсолютно ідіотські назви - абсолютно очевидно що відбувається топонимічний кризис у місті.

Назва району - ГТВ - навіщо вони так називаються? колишнього ГТВ. Заводу вже не існує а назва є - як і вся інша топонімика у Лисичанську.
Місто застрягло між колишнім та майбутнім.

По-друге є пам'ятник у районі так званого "самольоту". І є напис - російською "вєлікая отєчєствєнная война" на неї.
Цей напис означає що ті хто писав - бачать все дуже вузькому у контексті: 1941-1945. Вони не бачать що війна почалася ще у 39-році коли нацистський режим захопили польщу а до цього аннексували Австрію (як росія анескувала Крим - керуючий подібною логікою - але "там живуть російськомовні/німецькомовні"). І зовсім забуваючи про захоплення Фінляндії , також захопленною комуністичним режимом.
Ми не звертаємо увагу до нашого сусіда Польщу (який зараз допомогає нашим громадянам як може - причому без жодних побажань вторгнутися у Львівську область).
У Польщі під час війни від дії обох режимів загинуло 6 млн. людей.
Це не може бути перемога. Ми наполягаємо у офіційної назві події - 8-9 травня - "день примирення" - Reconciliation Day.
ООН - це думка багатьох країн - майже всіх - тому треба відмовитися від вузького міркування та інтерпретації. Так зупитини "побєдобєсіє" на всій теріторії України. Не потрібно порівнювати два антилюдьских режима - це як порівнювати два види калу.

Також ми шануємо історію іншої держави - Григорий Капустін (це не Україна ). Ми не шануємо Українську історію з Києвських часів (немає пам'ятників Володимира Великому, Ярослава Мудрого та інших), не шануємо Богдан Хмельницького , не шануємо українських писменників, не шануємо часи україньскої народної республіки, не пам'ятаємо жертв голодомору - яка загубила 3.9-7 млн людей (саме найжахливими епізодами на Луганщини) , не шануємо загиблих пам'яткою про Чорнобиль на брехливу політику СРСР - яка створила катастрофу через недбалість ( на теріторії саме на теріторії України хоча існувало таких реакторів) , вбила та зробила жахом життя 700 тисяч людей. Наслідки якої ми ще будемо відчувати у майбутньому. І жодного пам'ятника.

Про події у революції гідності.
Не шануємо своїх композиторів.
Елементарно - немає пам'ятнику Тарасу Григоровичу Шевченку.

Враження що Лисичанськ це не Україна - а якісь Марс - люди без історії, без культури, без ціностей і тільки політичні пристосуванці на всіх рівнях. Має бути громада замість населення, громада яка усвідомлює що все це - не "просто назва вулиць...." - це їх життя - майбутне життя, замість коментуючи "большє нєчєм заняться"...
Автор:

Дата створення:

Станом на 19 жовтня петицію підписали 11 осіб з 500 необхідних.

Показати